/Files/images/kartinki_2/psiholog/9307d85f58.gif

/Files/images/kartinki_2/psiholog/07_1.jpg








Для десятого класу важливою стає соціально-психологічна адаптація до нового колективу. Сьогодні склад десятого класу змінюється: дехто переходить в гімназії, ліцеї за профілем майбутньої професії. Дехто залишається у своєму класі, але до нього прибувають нові учні, тобто класний колектив змінюється , стає іншим.

Після дев’ятого класу найчастіше залишаються учні, інтелектуальний рівень яких вищий за середній, але колишній відмінник може перетворитися на середнячка, а «твердий хорошист» - на трієчника.

Батьки, наполягаючи на престижному навчанні, не розуміють, чому їхня дитина стає похмурою, млявою, розгубленою, або, навпаки: дратівливою, агресивною чи зухвалою, злою тощо.

Річ у тім, що змінились критерії оцінювання. Втрата звичного статусу в групі, зміна самооцінки, ставлення до себе. Відбувається різка зміна у сфері само сприйняття і самоусвідомлення. Це призводить до розвитку механізмів захисту, неадекватної, неконструктивної поведінки, виникнення афектних реакцій, депресії тощо. Тобто виникає проблема: соціально-психологічна дезадаптація, яка потребує уваги психолога і адекватних психокорекційних заходів, частіше індивідуальних.

Друга проблема – установка на продовження мораторію дитинства. Багато батьків саме тому бажають, щоб їхня дитина перейшла до десятого класу. Вони перед завершенням освіти та вступом до вищого навчального закладу, «дозволяють» дитинці «розслабитися»: провокують інтерес до всього, що не навчання і не робота - спорт: до спілкування, досвід «дорослого життя» тощо. Це можна зрозуміти: цей досвід, не пов'язаний тільки з навчанням, має величезне значення для подальшого життя та розвитку 15-16-річної людини. Але ця проблема повинна стати турботою батьків, вчителів та психологів.

Кiлькiсть переглядiв: 133

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.